В період Київської Русі село входило до складу Галицько-Волинського князівства, яке всередині XIII ст. зазнало монголо-татарського нашестя. Внаслідок чого воно розпалось на ряд дрібних князівств, в тому числі на князівство Ратненське.
Феодальна роздрібіненість, Велике Князівство Литовське та Річ Посполита

За територію краю з кінця XIII ст. по XVI ст. постійно вели боротьбу руські (українські), польські, литовські та угорські феодали. В 70- роках XIV ст. брав участь у цій боротьбі Теодор Ратнівський зі своєю дружиною. В кінці XV ст. територія Ковельського повіту, в тому числі с. Замшани, були подаровані князю Сангушку.

На початку XVI ст. село входило до Ратнівського староства у складі Литовської держави. За описом сіл Ратнівського староства за 1500–1512 роки вказується, що в той час в селі нараховувалось 10 дворищ, які сплачували податку 12 кіп, 2 гроша. Податки та побори виплачували медом, грошима, зерном, білячими шкірками, маслом та сиром.

Крім податків селяни відбували покарання різноманітні феодальні повинності: обробляли панську землю, збирали врожай, заготовляли дрова, возили дерево до замку. Люди, які проживали на території села носили прізвища Драч, Прош, Остапович, Тиш, Ляш.