| Головна » Інфраструктура Замшан » Сільська рада » Статті |
| 25.10.2015, 13:04 | |
ПОВІДОМЛЕННЯ Замшанівської сільської виборчої комісії від 25 жовтня 2015 року про результати виборів Замшанівського сільського голови. с. Замшани, голова Томашук Володимир Максимович, 08.02.1991, Україна, вища, безпартійний, безробітний, с.Замшани, самовисуванець. Голова Замшанівської сільської виборчої комісії Матвіюк Т. В. Після виборів до місцевих рад 2015 року у Замшанах змінився сільський голова. Ним став Володимир Томашук, який раніше працював спеціалістом районного центру у справах сім’ї, дітей та молоді у Замшанах. Володимир Максимович каже, що розумів, куди йде, знав, з яким навантаженням доведеться працювати, бо, будучи соціальним працівником, бачив і усвідомлював, які проблеми є найбільш нагальними для замшанівців. Він співпрацював із колективом сільської ради, відтак напрямок роботи голови не був для нього новим. Сільський голова не обіцяє «золоті гори» з огляду на складну соціально-економічну ситуацію в державі. Однак він робить чіткі й виважені кроки, планує, як буде господарювати у майбутньому. Для того, щоб роз’яснити ситуацію, яка є в селі, ще 29 листопада 2015 року Володимир Максимович зібрав сходи селян, на яких ознайомив громадськість із реальною картиною економічного і соціального становища села, розповів, що чекати кардинальних змін не варто. Разом з тим запрошував їх до співпраці, наголошував, щоб з усіма своїми проблемами зверталися до голови. Тоді, у міру можливості, він буде намагатися їх вирішувати. Замшанівська сільська рада є однією з найбільших у районі, а відповідно і проблем має чимало. Голова Володимир Томашук каже, що намагається звертати увагу на ті питання, які найбільше турбують жителів села. Серед найактуальніших залишається продовження освітлення вулиць і с. Вужиськ. На сьогодні близько десяти вулиць «світяться» у нічну пору доби, однак ще є над чим працювати. Друге, чим планує зайнятися, - це ремонт доріг, зокрема, кілька вулиць потребують підсипання піском. Нещодавно жителі вулиці Перемоги за власні кошти вимостили піском дорогу. Для цього знадобилося 7 причепів піску. Роботу здійснили на перспективу, оскільки по вулиці прокладений водопровід, який при низькій температурі повітря перемерзає, тому голова дякує людям за оперативність та ініціативність. Болючим залишається питання озера Любань поблизу села. Воно засмічується і заростає. Тут немає облаштованої зони відпочинку. У перспективі будуть займатися також впорядкуванням місцевих кладовищ. В останні дні 2015 року «засвітилася» ще одна вулиця у Замшанах – Партизанська. Протягом року чотири сільські ради району отримали фінансування на освітлення вулиць – це Забродівська, Річицька, Залухівська і Замшанівська. Хоча безпосередні роботи з освітлення проводилися уже за головування Володимира Томашука, він зазначає, що заслуга в цьому – його попередника Василя Токарського. Роботи тривали менше тижня, і вже на кінець 2015-го ліхтарі на вулиці Партизанській засвітилися навіть там, де лише з часом будуть жити люди, а це 11 земельних ділянок, які фактично складуть новий міні-масив, що буде продовженням вулиці. Деякі господарі уже розпочали будівництво, проте до цілковитого заселення ще далеко. Володимир Максимович розповідає, що жителі вулиці Шкільної за власні кошти закупили лампочки для вуличного освітлення, тож він їм щиро вдячний за розуміння. МАЮТЬ МОЛОДОГО СЕКРЕТАРЯ У Замшанівській сільській раді «новий» не тільки голова, а й секретар. Це Валентина Мостепанюк, яка раніше працювала діловодом у НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня – дитячий садок» с. Замшани. Робота у сільській раді для неї нова, проте колеги зізнаються, що вона наполегливо вчиться, бо хоче відповідально виконувати ввірену їй роботу. Сільський голова каже, що намагаються допомагати один одному, адже обом їм потрібно звикнути до нових реалій. Позаду уже більше двох місяців роботи, тож стає вже трішки легше. Однак, якщо робота секретаря обмежується документообліком і, в основному, роботою з паперами, то голова повинен знати проблеми села достеменно, над чим і працює. Тим більше, що і голова, і секретар мають підтримку своїх попередників – Василя Токарського та Лідії Михалевич, які підказують і допомагають, за що їм щиро вдячні.
– Зіркою YouTube я не став, але рідне село у всесвітній павутині стараюся «світити». І не так для слави, як для самих людей. Аби знали, що відбувається в Замшанах, аби цікавилися, гуртувалися, аби життя робили кращим, цікавішим, – пояснює ініціатор створення «Замшанського вісника».
А почалося все з того, що Володимирові ліньки було студентську практику проходити деінде. «У Ратне попрошуся, так додому ближче їздити», – вирішив тоді. Згодом дізнався, що в його село потрібен соціальний працівник – людина, котра би опікувалися всіма проблемними та незахищеними сім’ями. Спершу майбутньому політологу відмовили: мовляв, вищу освіту не повну маєш. Та коли достойнішого кандидата не знайшлося, із просто Володі став авторитетний Володимир Максимович.
Клопотів на молодого фахівця навалилося чимало. Адже він у Замшанах і Вужиську мав (жартома кажучи) кожного собаку знати. Мусив із юридичними питаннями бути на «ти», навики психолога мати. І навіть – ІТ-технології застосовувати.
– Вміння користуватися Інтернетом для соціального працівника не є обов’язковим. Адже моє завдання – підтримувати людей, які потребують соціальної допомоги: інвалідів, батьків, котрі виховують неповносправних діток, сім’ї малозабезпечені або неблагополучні, – пояснює оповідач. – Однак знаючи про одні проблеми, я не зміг лишатися осторонь інших, не менш болючих для громади.
Ось так після трьох місяців роботи в сільській раді з’явилася думка створити для Замшанів інтернет-сторінку у соціальній мережі.
Темами, що їх піднімає «Замшанівський вісник», цікавляться «і стар, і млад». До прикладу – про місцеву спортивну команду. Свого часу була вона грозою Ратнівщини. На спортивних фестивалях виборювала першість району. А от останнім часом здала позиції. Тож аби відродити спортивний потенціал села, Володимир Томашук не тільки висвітлює вже заплановані заходи, але й агітує до участі в майбутніх.
– Коли наша футбольна команда «Щедрий вечір» скотилася настільки, що ледь не вилетіла з вищої ліги, я їх трохи «пісочив», – зізнається співрозмовник. – Та потім зрозумів: не критики їм треба, а підтримки! Тепер щотижня замшанівські футболісти сходяться в поєдинку із суперниками, а ми щотижня забезпечуємо їм підтримку. Сільська рада помагає фінансами: на пальне, на мазі і бинти гроші виділяє (а це не менше трьохсот гривень у тиждень). Шкільний автобус забезпечує доставку. А віддані шанувальники дарують команді «12-го гравця». Тож коли «Щедрий вечір» недавно грав у Гірниках, із нашого села людей із 60 поїхало повболівати! Прекрасно ж розуміємо: футбол – не тільки гра, це імідж, гордість, слава.
 Коли в селі розгорівся конфлікт з місцевим агроформуванням, «Замшанський вісник» теж не лишився осторонь. Навпаки, став інформувати жителів про те, що майнова частка паїв у небезпеці, що власники агрофірми у кредитних боргах та, щоб його погасити, шифер розпродують і метал на брухт здають.– Бізнесмени за це по голівці не погладили. Сказали – в суд подадуть. Тож я ту інформацію швиденько зняв, своє фото з інтернет-сторінки прибрав (як-то кажуть, від гріха подалі). Але факти своє діло зробили, й люди таки дізналися правду, – наголошує пан Томашук. – Відразу після розмови з бізнесменами трохи лячно було. Проте зараз у нас цілком нормальні стосунки.
Добре знаючи приказку «Як брехня по селу», Володимир старається всі актуальні для Замшан новини відразу викладати в Інтернет. Аби односельці не з чуток, а з першоджерела отримували інформацію. Бо іноді «зіпсований телефон» настільки перекручує факти, що ледь до смішного не доходить.
– На одній із сесій сільської ради піднімалося питання тарифів на воду, – продовжує оповідач. – Тих шість гривень, які платили наші мешканці за послуги централізованого водопостачання, вже не перекривали всіх витрат. Сесія була гаряча. Дискусії раз у раз виникали. Наприкінці обранці громади дійшли згоди й таки підняли тариф. Однак ця новина обросла такими «доповненнями», що люди стали приходити й питати: «А розкажи-но, як депутати на сесії билися». Тож я, щоб сто разів одне й те саме не заперечувати, всіх на «Замшанський вісник» посилав: мовляв, там чисту правду прочитаєте.
Коли молодий спеціаліст тільки почав інтернет-сторінку вести, старше покоління з пересторогою дивилося на «всі ті витребеньки». Мовляв, кому це треба? Навіть у сільській раді осторонь трималися. Однак сьогодні, коли треба якусь інформацію оперативно поширити, відразу йдуть до Володимира Томашука.
– По нашій сільській раді маємо коло 400 користувачів Інтернету, а підписників «Замшанського вісника» – 370. Тож тільки я викидаю інформацію на зразок «Шановні односельчани! Нагадуємо вам про орендну плату за землю. Читачів молодшого покоління просимо передати інформацію старшому поколінню», як невдовзі до сільської ради починають приходити люди. А молодь, яка ту інформацію прочитала, не тільки її передала, а й поцікавилася, що то за оренда і «з чим її їдять», – жартує співрозмовник.
Оскільки Володимир новини подає оперативно, то буває, про події у Замшанах користувачі Інтернету дізнаються у Львові чи Києві швидше, ніж самі жителі села. Потім городяни телефонують до сільських родичів, хочуть деталі дізнатися, а ті – ні сном ні духом. Тож щире «дякую» пан Томашук нерідко чує. А коли критика буває, на неї молодий ентузіаст не ображається. Люди, каже, в селі дуже добрі, тож виходить, як у прислів’ї: гавкає, та не кусають.
– Після того, як у нас швидкісний Інтернет з’явився, я ще й відео став викладати. На сьогоднішній день хітом став ролик, як мій однокласник на зимовій рибалці «полював», – провадить оповідач. – Тож я тепер що де цікаве бачу, зразу стараюся відзняти й викласти в «Замшанський вісник».
От тільки часу це дедалі більше займає, зізнається хлопець. Адже доводиться щодня витрачати приблизно годину, аби оперативно відображати події дня, котрий минає. Причому все це – на власному обладнанні і абсолютно безкоштовно.
– За ведення інтернет-сторінок (одна для молоді, одна – для старших людей) ніхто не платить. Та я і не прошу, – каже ентузіаст. – Тих тисячу 300 гривень, що отримую як соціальний працівник, мені, холостяку, поки що вистачає. А як удасться щось додаткове заробити чи спонсорів знайти, хотів би дописувачів залучати й за кожну викладену новину (залежно від її актуальності та моїх фінансів) платити людям хоч би по гривень п’ять-десять.
Серед планів на найближче майбутнє – створити в Замшанах громадську організацію, котра би дбала за чисте довкілля, надто ж – боролася зі сміттям. Бо вертається вночі молодь із дискотеки, а зранку біля лавочок – пляшки з-під пива, обгортки від сухариків та чипсів. Стидоба!
– І все тому, що смітників немає, – пояснює пан Томашук. – А особливо боляче дивитися, як те сміття по всьому периметру кладовища. Вже ж написали оголошення «Відходи зносьте в одне місце!» (потім приїде техніка, все прибере). Так ні ж! Кидають – де завгодно. А прибирати – нікому! Вважаю, цілою громадою проблему цю вирішувати треба. Бо ж знаєте: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.
Молодий та енергійний, Володимир неабиякою популярністю користується. Тож представниці прекрасної статі не раз у своїх симпатіях до хлопця через Інтернет зізнаються, дружбу пропонують. Однак пан Томашук такі зізнання серйозно не сприймає. Каже: має одну обраницю й своїх симпатій не розпилює. А як цікавлюся, чи після одруження не кине «Замшанського вісника», Володимир категорично:
– Ви що! Такій сторінці в цілому районі аналогів нема! Це річ потрібна і цікава. Щодня її півтори сотні користувачів переглядає. А завдяки «Замшанському віснику» про наше село може весь світ дізнатися!
Фото автора.
| |
| Переглядів: 755 | | |
| Всього коментарів: 0 | |